Класифікація страхування.

Класифікація страхування.

Базові поняття: ознаки класифікації страхування, об'єкт страхування, галузь страхування, підгалузь страхування, вид страхування, форми страхування, обов'язкове страхування, добровільне страхування, системи страхування, страхові операції, франшизи.

Багатогранність та різноманітність об'єктів страхування, різних категорій страхувальників, а також широкий спектр страхових відносин передбачають необхідність класифікації страхування.

Класифікація страхування — це система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі та види, які розміщені таким чином, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої.

Класифікація страхування має важливе значення у розумінні внутрішньої структури, у виробленні методичних підходів до оцінки страхової справи, а також у теоретичних дослідженнях страхування.

У страховій справі виділяють три сфери діяльності:

1) страхування;

2) співстрахування Класифікація страхування.;

3) перестрахування.

Співстрахування означає, що об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором декількома страховиками. У договорі вказуються права й обов'язки кожного страховика. Один із страховиків може представляти інтереси інших представників, усе одно залишаючись відповідним у розмірі своєї частки.

Перестрахування означає страхування одним страховиком (цедентом ) ризику виконання всіх або частини своїх зобов'язань перед страхувальником в іншого страховика (цесіонара, або перестрахувальника). При цьому страховик (цедент) залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі взятих на себе зобов'язань, а перестраховик укладає договір перестрахування тільки зі страховиком (цедентом).

Основною є сфера самого страхування, оскільки лише за наявності страхових Класифікація страхування. відносин є потреба у співстрахуванні та перестрахуванні. Звідси, визначальною є класифікація, насамперед, страхування як сфери діяльності.

Існують різні підходи до класифікації страхування. Найбільш поширеним є підхід, за яким класифікація страхування здійснюється за Історичною, економічною та юридичною ознаками.

Класифікація за історичною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку та появи тих чи інших видів страхування. Вона включає поділ страхування за такими видами:

— морське страхування (з XIV ст.);

— страхування життя (з XVI ст.);

— страхування від вогню (з XVII ст.);

— страхування від нещасних випадків (з XIX ст.);

— страхування транспортних засобів (з XX ст.).

Класифікація за економічними ознаками передбачає декілька варіантів залежно Класифікація страхування. від цілей класифікації:

а) за спеціалізацією страховика або сферами його діяльності страхування поділяють на:

— страхування життя;

— загальні (ризикові) види страхування.

Наведена класифікація має важливе значення для формування та розміщення страхових резервів страховика;

б) за об'єктами страхування, на який спрямований страховий захист, виділяють:

— галузі;

— підгалузі;

— види страхування.

Така класифікація є найбільш поширеною у практиці вітчизняних страховиків, її покладено в основу розробки всіх страхових послуг (страхових продуктів);



в) за родом небезпеки або страхових ризиків виділяють страхування:

— автотранспортне;

— морське;

— авіаційне та космічне;

— ядерних ризиків;

— кредитних ризиків тощо.

За таким підходом можуть виділяти небезпеки, які за ієрархією не пов'язані між собою, але відносяться до Класифікація страхування. конкретного об'єкта або групи об'єктів, що становить основу комплексного страхування. Наприклад, у майновому страхуванні використовують страхування від вогню та інших стихійних лих; страхування сільськогосподарських культур від посухи та інших стихійних лих тощо;

г) за статусом страховика виділяють страхування:

— державне;

— комерційне;

— взаємне.

Наведена класифікація використовується переважно для забезпечення державного регулювання страхової діяльності;

ґ) за статусом страхувальника передбачено поділ страхування залежно від того, чиї інтереси обслуговує страховик, а саме:

— юридичних осіб;

— фізичних осіб.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає декілька підходів:

а) виділення певних класів страхування відповідно до міжнародних норм, за якими в багатьох країнах світу проводиться ліцензування страхової діяльності. Так Класифікація страхування., згідно з директивами ЄС з 1978 p., країни — члени ЄС використовують класифікацію, яка охоплює 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування, а саме:

— довгострокове страхування (життя і пенсій):

Клас І. Страхування життя і щорічної ренти (ануїтетів).

Клас II. Страхування до шлюбу і народження дитини.

Клас III. Зв'язане довгострокове страхування життя.

Клас IV. Безперервне страхування здоров'я.

Клас V. Тонтіни.

Клас VI. Страхування виплати капіталу.

Клас VII. Страхування пенсій.

— загальні види страхування:

Клас 1. Страхування від нещасних випадків.

Клас 2. Страхування на випадок хвороби.

Клас 3. Страхування наземних транспортних засобів.

Клас 4. Страхування залізничного транспорту.

Клас 5. Страхування авіаційної Класифікація страхування. техніки. Клас 6. Страхування суден.

Клас 7. Страхування вантажів (товарів у дорозі).

Клас 8. Страхування від пожеж і стихійного лиха.

Клас 9. Страхування власності.

Клас 10. Страхування відповідальності власників моторизованих транспортних засобів.

Клас 11. Страхування відповідальності власників авіаційної техніки.

Клас 12. Страхування відповідальності власників суден.

Клас 13. Страхування загальної відповідальності.

Клас 14. Страхування кредитів.

Клас 15. Страхування поручительств (застави).

Клас 16. Страхування фінансових втрат.

Клас 17. Страхування судових витрат.

Клас 18. Страхування фінансової допомоги.

З 1996 р. подібний підхід практикується в Україні при видачі ліцензій страховикам відповідно до вимог чинного законодавства України, якими передбачено більше 20 видів страхування (замість класів). Ця класифікація ще носить назву офіційної класифікації і виокремлює такі види страхування:

1) страхування життя Класифікація страхування.;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського, внутрішнього водного транспорту та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5—9);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена видами 11, 12, 13);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника Класифікація страхування. за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Наведена класифікація значною мірою наближена до міжнародних стандартів;

б) поділ страхування за формами його проведення — на обов'язкове та добровільне. Добровільні види страхування визначені ст. 6, а обов'язкові види страхування — ст. 7 Закону України "Про страхування" (2001).

Виходячи з наведених підходів до класифікації, можна зробити висновок про те, що в основу класифікації страхування закладено розбіжності: у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб, а також у визначенні об'єктів Класифікація страхування. страхування і у формах його проведення.

Класифікація за об'єктами є найбільш поширеною й узагальненою. Об'єкт страхування є головним чинником, від якого залежить характер та основні умови договору страхування. Вона передбачає виділення галузей, підгалузей і видів страхування. Усі ланки такої класифікації розташовані так, що кожна наступна ланка є частиною попередньої. Вища ланка — галузь; середня — підгалузь; нижча — вид страхування. При цьому всі ланки охоплюють обов'язкову та добровільну форми проведення страхування.

В основі розподілу страхування на галузі лежать принципові розходження у визначенні об'єкта страхування. Відповідно до цього критерію, всю сукупність страхових відносин поділяють на 4 галузі (рис Класифікація страхування.. 1):

1) майнове страхування;

2) особисте страхування;

3) страхування відповідальності;

4) страхування підприємницьких ризиків.

Для конкретизації страхових інтересів окремих учасників страхування проводиться виділення з галузей окремих підгалузей і видів страхування.

Своєю чергою, страхування майна юридичних осіб як підгалузь майнового страхування включає:

1. Страхування наземного транспорту

2. Страхування тварин

3. Страхування багажу і вантажу.

4. Страхування авіатранспорту.

5. Страхування урожаю сільськогосподарських культур.

.

Страхування майна фізичних осіб включає такі види:

1. Страхування будівель.

2. Страхування транспорту.

3. Страхування майна на подвір'ї.

4. Страхування тварин.

5. Страхування породистих собак.

6. Страхування на випадок ремонту.

Страхування життя включає:

1. Змішане страхування життя.

2. Страхування життя дітей.

3. Страхування пенсій.

4. Страхування життя (до певного віку).

5. Шлюбне страхування.

Страхування від нещасних випадків включає:

1. Індивідуальне:

— дорослих Класифікація страхування.;

— дітей;

— школярів.

2. Колективне:

— туристів;

— спортсменів;

— студентських груп;

— працівників підприємств, установ.

Медичне страхування включає:

1. Страхування на випадок хвороби.

2. Страхування вагітних.

3. Страхування варикозного розширення вен.

4. Страхування нижніх і верхніх кінцівок.

Страхування цивільно-правової відповідальності включає:

1. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

2. Екологічне страхування.

3. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.

Страхування заборгованості включає:

1. Страхування кредитних ризиків.

2. Страхування експортно-імпортних операцій.

3. Страхування біржових операцій.

Страхування комерційних ризиків включає:

1. Страхування невиконання договірних зобов'язань.

2. Страхування переривів.

3. Страхування на випадок простоїв.

4. Страхування недопоставок.

5. Страхування технічних ризиків.

6. Страхування на випадок введення нової техніки, технології тощо.

Страхування фінансових ризиків включає:

1. Страхування недоотриманого прибутку.

2. Страхування обумовленого Класифікація страхування. рівня рентабельності.

3. Страхування депозитних вкладень.

4. Страхування валютних ризиків.

Розглянута класифікація страхування покладена в основу розробки всіх видів страхових послуг, що їх пропонують вітчизняні страховики. На її основі будуються організаційна структура страховика, а також уся страхова справа в Україні. Об'єкт страхування є вирішальним чинником, від якого залежить характер договору страхування та його істотні умови — страхова сума, перелік страхових випадків, страхова премія, строк дії договору страхування тощо.

Форми страхування — порядок організації страхування на засадах добровільності або обов'язковості.

Згідно з вимогами чинного страхового законодавства України, страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формах.

Обов'язкове страхування встановлюється законами України шляхом внесення змін Класифікація страхування. до Закону України "Про страхування" і ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика. Поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але і суспільні. При проведенні обов'язкового страхування, згідно із законодавством, страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок і правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, максимальні розміри страхових сум, тарифи та методику актуальних розрахунків.

В Україні, відповідно до ст. 7 Закону України "Про страхування", передбачено такі види обов'язкового страхування Класифікація страхування.:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людей при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних з обслуговуванням морського транспорту Класифікація страхування., щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур, і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади Класифікація страхування.;

14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

18) страхування майнових Класифікація страхування. ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного Класифікація страхування. перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

21) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

22) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

23) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки па космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

24) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

26) страхування професійної відповідальності Класифікація страхування. осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

27) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

28) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

29) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

30) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності Класифікація страхування. за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

31) страхування відповідальності морського судновласника;

32) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження унаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

33) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

34) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

35) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

36) страхування майна, переданого у концесію;

37) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку Класифікація страхування. може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

38) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

Перелік обов'язкових видів страхування може доповнюватися.

Здійснення обов'язкових видів страхування, які не передбачені страховим законодавством, забороняється. Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик відповідно до ліцензії.

Для обов'язкового страхування характерно таке:

1. Страхові відносини виникають на основі закону, який встановлює:

— перелік об'єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню;

— обсяг страхової відповідальності;

— рівень або норми страхового забезпечення;

— порядок визначення Класифікація страхування. тарифних ставок або середні розміри цих ставок;

— періодичність внесення страхових платежів;

— основні права страховиків і страхувальників.

2. Суцільне охоплення обов'язковим страхуванням об'єктів, визначених у законі. Для цього на страхові компанії покладено реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів і їхнє стягнення у встановлені строки.

3. Автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а страховик не може відмовити йому в цьому.

4. Дія обов'язкового страхування відбувається незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страховик не сплатив належні страхові внески, вони стягуються у судовому порядку. У випадках Класифікація страхування. загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з утворенням заборгованості за страховими платежами. На не внесені в строк страхові платежі нараховується пеня.

5. Безстроковість обов'язкового страхування. Воно діє протягом усього періоду, поки страхувальник користується застрахованим об'єктом (майном) або виконує певні обов'язки. При переході об'єкта страхування до іншого страхувальника страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при повному знищенні застрахованого об'єкта або припиненні виконання обов'язків.

6. Нормування страхового забезпечення з обов'язкового страхування. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпечення Класифікація страхування. у відсотках від страхової оцінки або в грошових одиницях на один об'єкт.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів:

1. Добровільне страхування діє здебільшого на добровільних засадах. За ним страхові відносини оформляються договором страхування, який укладається відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком самостійно для кожного виду страхування. У них визначаються загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком окремих видів страхування.

2. Добровільна участь у страхуванні повною мірою характерна тільки для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Цей принцип гарантує видачу договору страхування на першу (навіть усну) вимогу Класифікація страхування. страхувальника.

3. Вибіркове охоплення добровільним страхуванням пов'язане з тим, що не всі страхувальники виявляють бажання в ньому брати участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладення договорів.

4. Добровільне страхування завжди обмежено строком страхування. При цьому початок і закінчення строку оговорюється в договорі. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладання договорів на новий строк.

5. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Несплата чергового внеску за добровільним страхуванням спричиняє за собою припинення дії договору страхування.

6. Страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. За майновим страхуванням страхувальник може визначити розмір страхової суми Класифікація страхування. в межах страхової оцінки майна. За особистим страхуванням страхова сума за договором встановлюється за домовленістю.

Рекомендований перелік добровільних видів страхування наводиться у ст. 6 Закону України "Про страхування" (2001), якою передбачено більше 20 видів добровільного страхування.

Форми страхування
Обов'язкове Добровільне
1. Встановлюється законом або витікає із міжнародних угод або норм 1. Встановлюється на договірній основі за згодою страховика і страхувальника
2. Суцільне охоплення об'єктів страхування, зазначених у законі 2. Вибіркове охоплення об'єктів страхування
3. Безстроковість дій страхування 3. Строк страхування обмежується в часі відповідно до договору
4. Автоматичність дії страхування 4. Діє тільки на основі заяви страхувальника (усної або письмової)
5. Діє незалежно від сплати страхових платежів Класифікація страхування. 5. Діє тільки при внесенні страхових платежів
6. Нормоване страхове забезпечення б. Ненормоване страхове забезпечення за згодою сторін

У табл. 2.1 наведено узагальнену порівняльну характеристику обов'язкового та добровільного страхування:

Таблиця 2.1. Порівняльна характеристика форм страхування

Водночас окремі види страхування можуть проводитись як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Оптимальне поєднання обов'язкового та добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему страхування, яка забезпечує універсальний обсяг страхового захисту.

Чинні нині в Україні умови всіх видів страхування вироблені багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду закордонних країн. Вони постійно вдосконалювалися з метою більш повного задоволення інтересів страхувальників. Розвиток страхового ринку та конкуренції між страховиками створюють сприятливий ґрунт Класифікація страхування. для подальшого розвитку та поліпшення умов як обов'язкових, так і добровільних видів страхування.

В організації страхового забезпечення, яке визначає обсяг відповідальності страховика і включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі настання страхових випадків, розрізняють такі системи страхування:

1) пропорційної відповідальності;

2) першого ризику;

3) "дробної частки";

4) за відновною вартістю;

5) граничного страхового забезпечення.

1. Страхування за системою пропорційної відповідальності — організаційна форма страхового забезпечення, за якою передбачається виплата страхового відшкодування у наперед фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується у розмірі тієї частини збитку, в якій страхова сума складає пропорцію відносно оцінки об'єкта страхування, і розраховується за формулою:

де Q – страхове відшкодування Класифікація страхування., грош. один.; S – страхова сума за угодою, грош. один.; Ц – вартісна оцінка об'єкта страхування, грош. один.; З – фактична сума збитків, грош.один.

Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 50 % від вартості об'єкта страхування, то і страхове відшкодування складає 50 % від фактичної суми збитку. Пропорційна система передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків. Вказана частка страхувальника (тобто не відшкодована страховиком частина збитку — в нашому прикладі 50 %) у покритті збитку називається франшизою, або власним утриманням страхувальника. При цьому рівень відповідальності страховика у відшкодуванні збитків застрахованого настільки вищий, наскільки менша різниця між вартісною оцінкою об'єкта страхування і страховою сумою.

2. Страхування за системою першого ризику Класифікація страхування. — організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше наперед визначеної сторонами страхової суми. Під "першим ризиком" у цьому випадку розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми. При страхуванні за такою системою збитки у межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються в повному обсязі, а збитки, які перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються.

3. Страхування за системою "дробної частки" — організаційна форма страхового забезпечення, яка передбачає відшкодування тільки частки вартості об'єкта страхування, що приймається за оціночну вартість майна. Якщо оціночна вартість відповідає дійсній, то тоді система страхування "за дробною часткою" відповідає Класифікація страхування. системі страхування за першим ризиком.

4. Страхування за відновною вартістю означає, що відшкодування збитків проходить за ціною нового майна аналогічного виду і призначення. Знос майна не враховується, тобто діє принцип "нове взамін старого". Така система забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника. Разом із тим, для підвищення відповідальності страхувальника за збереження об'єктів страхування, як правило, практикується розподіл відповідальності між страховиком і страхувальником у покритті збитків через франшизу.

5. Система граничного страхового забезпечення передбачає, що відшкодування збитків проходить за різницею між завчасно встановленою межею (лімітом) і досягнутим рівнем доходу (прибутку). Якщо у зв'язку зі страховим випадком рівень доходу страхувальника виявився нижче визначеної Класифікація страхування. межі, то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим доходом. Найчастіше така система використовується при страхуванні прибутків та інших фінансових ризиків.

Страхова франшиза — визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком, або це — частка страхувальника у покритті збитку. Встановлюється у відсотках від страхової суми або у фіксованій грошовій сумі.

Завдяки її застосуванню досягається поєднання самострахування зі страхуванням. Звільнення страховика від виплати незначного збитку в розмірі чинної франшизи дає йому змогу зробити простішим і дешевшим порядок відшкодування збитків і відповідно знизити тарифні ставки. Разом із тим, страхувальники зацікавлені у вжитті Класифікація страхування. превентивних заходів щодо збереження майна, здоров'я або зниження ризику відповідальності перед третіми особами, оскільки при цьому частина ризику утримується на відповідальності страхувальника.

Розрізняють: умовну (або інтегральну) та безумовну (або ексцедентну) франшизи.

Умовна франшиза — оговорена в договорі страхування частина збитків, яка не підлягає відшкодуванню страховиком у випадках, коли розмір збитків знаходиться у межах встановленої франшизи. Якщо ж сума збитків перевищує франшизу, то вони відшкодовуються страховиком у повному обсязі. Використання страховиком умовної франшизи має за мету відмежуватись від дрібних, таких, що часто виникають (повторюються) збитків. Найчастіше умовна франшиза застосовується в особистому страхуванні. Страховики можуть в умовах страхування визначати кількість днів хвороби, за які Класифікація страхування. не передбачається страхова допомога. Якщо ж застрахований перебував на лікарняному довше, то допомога виплачується за весь період непрацездатності.

Безумовна франшиза — це оговорена в договорі страхування частина збитків, яка вираховується у всіх випадках зі зобов'язань страховика, тобто не підлягає поверненню страхувальникові при виплатах страхових відшкодував. У цьому випадку відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи. Використання безумовної франшизи поширено при страхуванні автотранспорту та інших майнових об'єктів, що забезпечує страховикові зменшення витрат на ведення страхової справи за рахунок уникнення розрахунків за ризиками, що призводять до незначних сум збитків.

При застосуванні франшизи страховик надає пільги страхувальнику у Класифікація страхування. сплаті страхових платежів через зниження тарифних ставок з відповідного виду страхування.

Література:

1. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. 4те вид.-К: Центр учбової літератури, 2009.- с.

2. Фінанси: курс для фінансистів: Насч.посіб./ За ред.. В.І. Оспіщева.-К.: Знання, 2008. – с.


documentanljkqr.html
documentanljsaz.html
documentanljzlh.html
documentanlkgvp.html
documentanlkofx.html
Документ Класифікація страхування.